Президентський офіс Південної Кореї 28 вересня 2026 року висунув Україні офіційну вимогу надати пояснення та вибачення через публічне розголошення інформації про передання Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Рішення оприлюднив старший радник президента Південної Кореї з питань зв’язків із громадськістю Сон Кі Хон.
Підтверджені аргументи Сеула
- За словами Сон Кі Хона, Україна спочатку погодилася зберігати домовленість у таємниці, а згодом публічно заперечила існування угоди про конфіденційність.
- Цитата Сон Кі Хона: «Одностороннє розголошення Україною та її подальша неправдива заява про те, що угоди про нерозголошення не існувало, викликають серйозний жаль».
- Південна Корея погодилася на конфіденційність із безпекових, дипломатичних та гуманітарних міркувань, зокрема задля безпеки самих полонених та їхніх родин.
- Сон Кі Хон заявив, що президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН розкрив інформацію про передання полонених без достатніх попередніх консультацій зі Сеулом.
Позиція Києва та контекст рішення
В Офісі президента України у відповідь агентству Yonhap заявили, що повідомлення стосувалося лише факту передання полонених без деталей процесу. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив, що Україна порушила домовленості з Південною Кореєю щодо нерозголошення. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон раніше висловив жаль через оприлюднення інформації про передання двох полонених. За словами Сон Кі Хона, Сеул розглядає можливість додаткових заходів у відповідь.
Залишити відповідь